ТРИБУНА ДЕПУТАТА

ВАЛЕРІЙ ЧЕРНЯК: «НАМ НІЧОГО ДІЛИТИ, КРІМ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ» - «Черкащина регіональна», №3, 11 лютого 2011 року

З перших місяців 2011-го трудова Черкащина набирає робочого ритму. Незважаючи на певні економічні й соціальні труднощі, люди з гарним настроєм беруться за виконання наміченого. Тон задають органи місцевої влади, зокрема й обласна рада. Вона по-діловому, виходячи з сьогоднішніх реалій, підійшла до формування нового бюджету, прийняла низку програм, реалізація яких має справити визначальний вплив на ситуацію в регіоні. Наш кореспондент поставив Валерію Черняку кілька запитань, що стосуються конкретних кроків подальшої роботи ради, її впливу на життя регіону.

— Валерію Петровичу, вам як професійному медику, який взявся тепер за «лікування» суспільних негараздів на обласному рівні, очевидно, зрозуміло: є ситуації, коли треба діяти швидко, енергійно, компетентно, відкинувши амбіції окремих партійних лідерів…

— Всі добре розуміють, що марнувати час просто ніколи, адже реформування потребують практично всі сфери суспільного життя. Нам просто нічого ділити між гілками влади, окрім відповідальності перед нашими земляками. Тому вдалося швидко налагодити ефективні стосунки між обласною радою та облдержадміністрацією, особисто з її головою Сергієм Борисовичем Тулубом, діяльністю комісій обласної ради, скоординувавши її з обласними управліннями та відділами. Саме такої злагодженої роботи вимагає від нас і Президент України Віктор Янукович.

Життя ставить перед нами безліч завдань. Однак ми знаємо як їх виконувати. Скажімо, уже на третій сесії, яка відбулася 28 грудня, було прийнято обласний бюджет, тож в новий рік вступили з визначеними пріоритетами. Головні з них – в стратегічній обласній програмі подальшого розвитку нашого краю «Будуємо нову Черкащину» на 2011-2015 роки, за основу якій послужила передвиборна програма Партії регіонів «Будуємо нову країну!». Обласна програма розроблена облдержадміністрацією з урахуванням та узагальненням понад тисячі пропозицій жителів області та затверджена на останній сесії. Уже робляться конкретні кроки до вирішення найгостріших проблем, які роками накопичувалися в області. Всі вони якраз і передбачені прийнятим документом. Першочерговими завданнями реального покращення життя черкащан у ньому визначено суто економічний блок питань — впровадження інноваційної політики, вирішення проблеми зайнятості населення та оплати праці, відновлення й нарощування виробництва сільгосппродукції, її переробки, покращення умов реалізації вироблених продуктів у торговельній мережі, увага до розвитку тваринництва, підтримка села тощо. Проте, це не означає, що роблячи ставку на відродження економічного потенціалу Черкащини, влада приділятиме менше уваги вирішенню гуманітарних та соціальних питань.

— Які серед пріоритетних завдань виконуватимуться в першу чергу?

— Уже в І кварталі нинішнього року завершимо першу чергу обласної дитячої лікарні — закладу європейського рівня на 300 місць та поліклініки на 240 відвідувань на добу. Ставиться завдання щодо відновлення роботи аеропорту та річкового порту у місті Черкаси, приведення доріг до належного стану, капітального ремонту та реконструкції з розширенням дамби і мосту через Дніпро на ділянці Черкаси — Чапаєвка, проектування та будівництво швидкісної автомагістралі Київ — Дніпропетровськ по правому березі Дніпра через м. Черкаси, сміттєпереробного заводу (до 2013 року) в обласному центрі.

Під постійним депутатським контролем перебуває виконання обласної програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства на 2010-2014 роки. На часі — розробка та реалізація державної екологічної програми «Чистий Дніпро», комплексної програми «Село Черкащини-2020», газифікація 260 сіл області, забезпечення сільських шкіл шкільними автобусами, доступним житлом сільських працівників медицини та освіти, вирішення ряду екологічних проблем та багато інших питань.

Та це не лише розмова про перспективу, а й реальні справи обласної влади. Недавно, приміром, ключі від автомобілів отримали 24 інваліди I групи та учасники бойових дій у Великій Вітчизняній війні, 7 машин швидкої допомоги поповнили автопарки міськрайонних лікарень області, у 22-х соціальних аптеках Черкащини активно впроваджується у життя державна програма «Медичний кошик», відповідно до якої громадяни можуть придбати ліки на 30 відсотків дешевше.

— Валерію Петровичу, цього року громадськість України відзначатиме 150-річчя перепоховання праху Т.Г. Шевченка у Каневі. Чи продовжується реконструкція Шевченківського національного заповідника?

— Як ви знаєте, як і обіцяв Президент України Віктор Янукович, реконструкцію музею Т.Г. Шевченка на Чернечій горі у Каневі було завершено в серпні минулого року. Музей працює й приймає відвідувачів зі всього світу. Та триває реконструкція і впорядкування інших об’єктів Шевченківського національного заповідника, яку плануємо завершити до 22 травня, коли відзначатимемо 150-річчя перепоховання праху Т.Г. Шевченка. У рамках підготовки до 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря розпочнеться великий комплекс робіт на об’єктах національного заповідника «Батьківщина Шевченка» у селах Моринці, Шевченкове та Будище Звенигородського району. Належну увагу буде приділено й іншим історичним місцям Черкащини, зокрема, завершимо реконструкцію об’єктів Чигиринського національного заповідника — резиденції Б. Хмельницького, замчища у с. Суботів Чигиринського району. Поза увагою влади не залишиться й питання створення умов для організації паломництва брацлавських хасидів до м. Умань тощо.

Це, так би мовити, найбільші проекти. Водночас буде реалізовано й понад сотню проектів в житлово-комунальному господарстві, транспортній інфраструктурі, галузях освіти, охорони здоров’я, культури, молоді та спорту…

— Все це заходи, які потребують значних інвестицій. Чи передбачені вони прийнятим наприкінці минулого року бюджетом області? Та й чи вистачить в обласній казні коштів на такі проекти?

— Незважаючи на економічно складний минулий рік, завдання з наповнення дохідної частини обласного бюджету виконані. Цей заділ — гарна база для подальшої роботи. До того ж усі заплановані заходи одержать грошову підтримку як із обласного бюджету, так і з державного та місцевих бюджетів, фінансування з позабюджетних джерел, зокрема, чекаємо на допомогу від спонсорів та меценатів. Зокрема, нинішнього року обласному бюджету передбачено субвенцію з Держбюджету в сумі 24 млн. грн. на придбання медичного обладнання для обласної дитячої лікарні, введення в експлуатацію якої планується в березні місяці.

Значних капіталовкладень потребує аграрна галузь області особливо в період підготовки до проведення весняно-польових робіт. Головним інвестором в умовах обмежених можливостей як державного так і місцевого бюджетів повинні стати банківські установи області. Завдання ж обласної влади –вибудувати механізм цієї співпраці і стати гарантом для укладання договорів між сільськогосподарськими підприємствами та банками. Обласна державна адміністрація та обласна рада також повинні вжити заходів щодо вирішення питання передбачення коштів у державному та обласному бюджетах для компенсації плати за користування цільовими кредитами підприємствам, установам і організаціям, які будуть забезпечувати виконання пріоритетних програм розвитку області. Спільно з управлінням Національного банку України в області варто розробити Порядок використання коштів обласного бюджету на здійснення фінансової підтримки підприємств через механізм здешевлення кредитів.

Прикладом залучення позабюджетних коштів є успішна реалізація в області Програми ЄС/ПРООН, завдяки чому у восьми районах області створено 42 об’єднання сільських громад, які разом із місцевими органами влади розробили, затвердили та, що найприємніше відзначити, вже реалізували всі 54 мікропроекти. Особливо важливим стало те, що громада не тільки взяла на себе відповідальність за виконання робіт, а й зібрала та освоїла кошти у розмірі 5% від вартості проекту. 45% затрат профінансовано за рахунок обласного та районних бюджетів, а решту 50 – за рахунок Програми розвитку ООН. Загальна сума використаних коштів становить понад 7 млн. 77 тис. грн. У ході здійснення проекту в сільських громадах області відремонтовано 26 фельдшерсько-акушерських пунктів, побудовано 6 водогонів, впроваджено вуличне освітлення у 5 населених пунктах та замінено вікна на сучасні склопакети у 22 школах і дитячих садочках.

Тож не без підстав сподіваємося, що до видатків, передбачених на реалізацію державних та регіональних галузевих програм в обласному та районних бюджетах, додадуться солідні суми з інших джерел.

Візьмімо, наприклад, програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства області, якою передбачено цілий комплекс конкретних заходів для підвищення ефективності та надійності його функціонування. Не секрет, що від 50 до 70 відсотків основних матеріальних ресурсів в цій галузі, зокрема, мережі, обладнання зношені та застарілі. Великою проблемою для жителів Черкас, Золотоноші, Шполи є незадовільний стан очисних споруд. Незадовільною для ряду районів Черкащини є якість питної води. Ці питання дуже турбують людей, а тому депутати, накресливши конкретний план, уже приступили до його реалізації. Кошти ж надійдуть із державного та місцевих бюджетів, від підприємств житлово-комунального господарства та інших джерел, не заборонених законодавством.

Ще одне давно назріле питання — як для розвитку економіки області, так і в соціальному плані — збільшення виробництва м’яса, зокрема свинини. Щоб відчутно наростити його, у відповідності з затвердженою депутатами програмою, починаємо відновлювати роботу спеціалізованих господарств з виробництва свинини на промисловій основі з використанням кормів переважно власного виробництва, впроваджуємо у виробництво нові технології, нарощуємо породний генофонд свиней. Значні фінансові інвестиції, зокрема, кошти товаровиробників, переробних підприємств, місцевого та державного бюджету будуть спрямовані на реалізацію цих заходів та матеріально-технічне переоснащення галузі. Так само плануємо відродити галузь молочного скотарства. Нарощуватимемо темпи виробництва і в галузі рослинництва, тим більше, що Черкащина от уже кілька років підряд є лідером з урожайності зернових культур, середня урожайність яких навіть не дуже сприятливого минулого року становила по 41 цн з га. Плануємо також значно розширити площі під цукровий буряк та гречку додатково для його переробки відновимо роботу ще кількох цукрових заводів. І це реальні плани.

Подібним чином діятимемо і в інших напрямках. Причому економічний блок питань вирішуватиметься паралельно з соціальним. Скажімо, на утриманні обласної ради перебуває 23 інтернатні заклади для дітей, яким бракує батьківської опіки та догляду. Звісно, хотілося б, щоб кожна дитина мала рідну домівку, але реалії життя складніші. За останні роки в цих закладах було значно поліпшено матеріально-технічну базу, харчування та проживання підопічних, а також умови роботи педагогічного колективу й обслуговуючого персоналу. Такий досвід будемо берегти й примножувати.

— Не можу оминути питання реформування органів місцевого самоврядування, про яке вже стільки сказано, і яке, однак, ніяк не почнеться…

— Як на мене, то реформування вже почалося. Першим кроком на цьому шляху стали вибори до місцевих рад, результати яких дають неоціненну можливість вирішувати найнагальніші питання розвитку Черкащини на засадах взаємодії органів місцевого самоврядування з місцевою виконавчою владою, із залученням дієздатних територіальних громад і широких кіл громадськості, при активній підтримці органів державної влади.

Загалом же необхідність докорінної перебудови відносин держави і місцевого самоврядування давно назріла. Одним із найважливіших напрямків роботи вважаю забезпечення динамічного соціально-економічного розвитку регіону відповідно до його потреб. Для подальшого розвитку системи органів місцевого самоврядування важливі дві складові: стабільна суспільно-політична ситуація та фінансова незалежність. Кардинальна зміна політичної карти як в Україні в цілому, так і в області, зокрема, відбулася. Також є позитивні зрушення для органів місцевого самоврядування і щодо перерозподілу фінансових ресурсів, викликаному прийняттям нових Бюджетного та Податкового кодексів. Значна частина додаткових коштів вже нинішнього року залишатиметься в розпорядженні місцевих громад і сума ця становить понад 130 млн. грн. Ось і приклад реформування органів місцевого самоврядування і, відповідно, добрий старт для розвитку територій.

Однак, ми розуміємо, що не все можна зробити одразу. Реформа в радах має розглядатися в контексті адміністративної реформи, яка почалася у верхніх ешелонах влади. Ми на своєму рівні також вживаємо заходів для оптимізації складу апарату ради. Маючи чи не найменшу серед обласних рад його чисельність (у складі апарату лише 42 працівники), ми знайшли можливість скоротити його до 37 працівників, тобто на 12 відсотків.

Назріла нагальна потреба здійснити заходи щодо більш чіткого розмежування функцій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Скажімо, ряд підприємств обласної комунальної владності ми передаємо в оперативне управління відповідних структурних підрозділів облдержадміністрації. Місцевим радам також необхідно ретельніше проаналізувати можливості власних доходів, які формуються за рахунок місцевих податків і зборів, та доходів, закріплених за ними та якомога ефективніше і по-господарськи витрачати бюджетні кошти. Як показали робочі поїздки в регіони області, вирішення ряду питань на місцях вимагає організаційної допомоги. Змінюючи структуру виконавчого апарату обласної ради ми передбачили, зокрема, й посилення зв’язків з органами місцевого самоврядування. Потрібно дбати й про якісну підготовку кадрів для органів місцевого самоврядування, зокрема, щодо юридичних, земельних та інших питань. І ми вже надаємо таку допомогу.

Та якими перспективними не були б наші плани щодо місцевого самоврядування, ми повинні пам’ятати, що центральними його суб’єктами є громадяни і територіальні громади та спільно дбати про подальший розвиток Черкаського краю, реальне поліпшення добробуту наших земляків.

Саме для цього ми балотуватися в місцеві ради, і цього від нас чекають наші земляки. Тож намагатимемося їхні сподівання виправдати.

Владислав Кирей «Черкащина регіональна», №3, 11 лютого 2011 року

Друкувати   Версія для друку