З нагоди 75-ої річниці звільнення Черкащини від нацистів покладено квіти до монументу Матері-Вітчизни на Пагорбі Слави



З нагоди 75-ої річниці звільнення Черкащини від нацистів покладено квіти до монументу Матері-Вітчизни на Пагорбі СлавиУ ці весняні дні мешканці області відзначають 75-ту річницю визволення Черкаського краю від нацистських окупантів.

10 березня 1944 року завершилися бої, коли останній загарбник утік та покинув, рятуючись, межі Монастирищенського району.

З нагоди 75-ої річниці звільнення Черкащини від нацистів покладено квіти до монументу Матері-Вітчизни на Пагорбі СлавиСьогодні вшанували пам’ять про тих, хто у кровопролитній боротьбі звільнив рідну землю від ненависного ворога.

На Пагорб Слави в м. Черкаси, де під подихом вітру розвіювалися державні прапори, прийшли голова облдержадміністрації Олександр Вельбівець, перший заступник голови обласної ради Валентин Тарасенко, працівники виконавчого апарату обласної ради та облдержадміністрації, голова обласної організації ветеранів Володимир Веретільник, військовослужбовці, ветерани-учасники АТО/ООС, представники організацій, установ та закладів міста, молодого покоління.

Усі учасники поклали до підніжжя Матері-Вітчизни живі полум’яні квіти.

ДОВІДКОВО.

З нагоди 75-ої річниці звільнення Черкащини від нацистів покладено квіти до монументу Матері-Вітчизни на Пагорбі СлавиВизволення Черкащини розпочалося восени 1943 року. Цілих півроку потрібно було нашим військам, щоб повністю визволити від ворога територію нинішньої області.

Спочатку війська 47-ї армії звільнили міста Драбів, Чорнобай, Золотоношу. Потім два місяці йшли виснажливі бої за м. Черкаси і нарешті 14 грудня місто було звільнено.

З нагоди 75-ої річниці звільнення Черкащини від нацистів покладено квіти до монументу Матері-Вітчизни на Пагорбі СлавиВідразу після визволення м. Черкас постало питання про визволення м. Сміли. З архівних документів також відомо, що армії активно допомагало місцеве населення, особливо залізничники, які врятували паравозо-вагоноремонтний завод (нині – Смілянський електромеханічний ремонтний завод).

29 січня 1944 року навальним ударом 1237-й стрілецький полк визволив м. Смілу і станцію ім. Т. Г. Шевченка, а 30 січня стрімким ударом звільнив важливий вузол німецької оборони – с. Ротмистрівку, де знаходився аеродром противника. Німці не встигли навіть підірвати аеродромні споруди.

Велике угрупування німецько-фашистських військ було зосереджено в районі м. Корсунь-Шевченківський. На площі близько 10 тисяч квадратних кілометрів було зосереджено у німців 9 піхотних дивізій, танкова дивізія СС, «Вікінг» і моторизована бригада «Валонія», окремий танковий батальйон і 6 дивізій штурмових гармат.

З нагоди 75-ої річниці звільнення Черкащини від нацистів покладено квіти до монументу Матері-Вітчизни на Пагорбі СлавиЗазначені формування ворога налічували близько 80 тисяч солдат і офіцерів, які були озброєні гарматами, мінометами, артилерійськими установками, танками.

Проаналізувавши становище, що склалося, Ставка поставила перед 1-м і 2-м Українськими фронтами завдання завдати з двох напрямків потужних ударів під основу Корсунь-Шевченківського виступу і з’єднатися в районі Шполи.

24 січня розпочалася операція на Корсунському напрямі, яку згодом назвали Корсунь-Шевченківською битвою, або «Українським Сталінградом».

З нагоди 75-ої річниці звільнення Черкащини від нацистів покладено квіти до монументу Матері-Вітчизни на Пагорбі Слави27-28 січня 1944 року, визволивши міста Шполу і Звенигородку, – кільце замкнулося.

Ворог неодноразово намагався здійснити прорив, на заклики і ультиматуми скласти зброю, відповідав відмовою і новими боями.

Під час цих боїв нашими військвами 30 січня було визволено м. Канів, 10 лютого – м. Городище.

З нагоди 75-ої річниці звільнення Черкащини від нацистів покладено квіти до монументу Матері-Вітчизни на Пагорбі СлавиПродовжуючи напружені бої, війська 2-го Українського фронту стиснули кільце оточення і вже 14 лютого зайняли м. Корсунь-Шевченківський.

Війська противника охопила паніка. На світанку 17 лютого німці, побачивши всю безнадійність свого становища, великими групами почали здаватися в полон.

За офіційними даними, в ході Корсунь-Шевченківської битви противник втратив 55 тисяч солдатів і офіцерів вбитими і 18 тисяч військовополоненими.

23 частинам і з’єднанням 1-го та 2-го Українських фронтів присвоєно почесні найменування «Корсунських», а шести – «Звенигородських». Тисячі солдатів і офіцерів були нагороджені орденами і медалями, 86-ти – присвоєно звання Героя.

З 5-го березня до17 квітня тривала Умансько-Ботошанська операція, яка, врешті-решт, привела 10 березня 1944 року до визволення населених пунктів нинішньої Черкащини від німецько-фашистських загарбників.

Умансько-Ботошанська операція продовжувалася, але вже не на території сучасної Черкаської області.

Хронологія визволення населених пунктів Черкащини

22.09.1943 – Драбів
23.09.1943 – м. Золотоноша
27.09.1943 – селище Чорнобай
12.12.1943 – м. Чигирин
14.12.1943 – м. Черкаси
06.01.1944 – м. Жашків
10.01.1944 – м. Кам’янка
24.01. – 17.02.1944 Корсунь-Шевченківська битва
27.01.1944 – м. Шпола
28.01.1944 – м. Звенигородка
29.01.1944 – м. Сміла
31.01.1944 – м. Канів
10.02.1944 – м. Городище
11.02.1944 – м. Корсунь-Шевченківський
17.02.1944 – селище Лисянка
05.03. – 17.04.1944 Умансько-Батошанська операція
07.03.1944 – селище Маньківка
09.03.1944 – селище Катеринопіль
09.03.1944 – м. Тальне
09.03.1944 – м. Христинівка
10.03.1944 – м. Умань
10.03.1944 – м. Монастирище


Виконавчий апарат обласної ради

Друкувати   Версія для друку